“Яким буде новий, 2021 рік? Це питання багато хто навіть й не намагається собі задавати сьогодні, коли людство із очевидним полегшенням прощається із минулим, 2020 роком. І я сказав би, що такого полегшення ми не спостерігали вже давно – й недаремно. Адже 2020 рік, рік пандемії став одним із найбільш важких років у сучасній історії людства”, – пише оглядач Віталій Портников у своїй статті, передають Патріоти України, та продовжує:
“Але чи стане більш простим для нас 2021 рік? На це залишається саме сподіватися. Але поки що нас очікують складні часи – адже від календарних дат небагато що змінюється насправді.
Світ існує ніби у кількох вимірах водночас. З одного боку, у деяких країнах вже почалася вакцинація населення. З іншого – люди продовжують заражатись і помирати, уряди запроваджують локдауни, а виявлення нових мутацій вірусу, як нещодавно у Великій Британії, призводить майже до панічних настроїв і рішень. Є й країни, в яких вакцини поки що немає – і Україна серед таких держав. До того ж ми досі не знаємо, який насправді час знадобиться для щеплення й наскільки ефективним воно виявиться. Ну й не будемо приховувати, що чимало людей не збираються вакцинуватися.
Рік турбулентності
І все це – питання не тільки медичні, але й економічні та політичні. Адже від перемоги над хворобою залежить, як швидко запуститься світова економіка. Для України це є дуже важливим ще й тому, що грошей для підтримки людей у бюджеті просто немає, не варто навіть порівнювати українські компенсації із допомогою західних урядів. Та й взагалі – що буде із бюджетом на 2021 рік? Чи отримає український уряд допомогу від Міжнародного валютного фонду? Або на заваді цьому стане українська політична турбулентність?
Так, турбулентність! Якщо б мене попрохали одним словом оцінити український 2021 рік, я б назвав його роком турбулентності! Адже ми переживаємо кілька криз водночас. Нагадаю тут тільки про деякі.
Криза у процесі пошуку шляхів до відновлення територіальної цілісності України. У глухому куті фактично опинилися і «нормандський формат» – ніхто не знає, коли відбудеться нова зустріч лідерів, і формат ТКГ, який був головним трендом цього року. Так, це провина не української влади, а Кремля, де чекають на капітуляцію, а не на пошук миру. Але влада завжди переконувала, що на цей випадок у неї є свій план – і де ж він?
Криза законодавчої влади – у парламенті фактично немає більшості, президентський офіс вже розпочав пошук нових союзників у кожному важливому голосуванні – й ми не знаємо, до яких результатів цей пошук призведе, що вимагатимуть ці нові союзники за свої голоси, і чи не закінчиться справа новими достроковими парламентськими виборами.
Конституційна криза. Якраз перед Новим роком президент своїм указом відсторонив від обов’язків судді Конституційного суду України його голову Олександра Тупицького. Однак у самому Конституційному суді кажуть, що президент перевищив свої повноваження. Не можна виключати, що незабаром Конституційний суд скасує указ президента – і що далі?
Економічне падіння, яке, на жаль, може дедалі поглиблюватися. Тим більш, що днями входимо у новий локдаун. Й усе це, звичайно ж, викликатиме запитання до уряду. Так що 2021 рік цілком може стати роком його зміни. Але ж тут є важливими не нові прізвища, а нові потреби. Що виявиться більш нагальним для суспільства – ще один прем’єр у тіні президента Володимира Зеленського? Або сильний прем’єр, у тіні якого опиниться президент? Від відповіді на це запитання залежатиме, як розвиватиметься політична ситуація в Україні найближчими роками, а не тільки у 2021-му”.