26 років без ядерної зброї: Чи був в України інший шлях і яку ціну платимо

Україна 26 років тому відмовилася від ядерної зброї, потенціал якої тоді був третім у світі. Підписавши Будапештський меморандум, Великобританія, США і Росія гарантували нашій державі захист. Рішення про без’ядерний статус досі викликає суперечки, особливо вони загострилися, коли агресором проти України виступила РФ, одна з підписантів. Які ще були шляхи в питанні роззброєння, як працюють міжнародні домовленості сьогодні і чому вони не є гарантією безпеки, – передають Патріоти України з посиланням на Oбозреватель.

Гарантій безпеки не було, тільки обіцянки

Ексміністр екології та ядерної безпеки України Юрій Костенко розповів, що Рада, відмовляючись від ядерної зброї, вимагала інших умов. “Гарантії національної безпеки в той час були передмовою повного ядерного роззброєння країни. Саме тому під час ратифікації СНО-1 (договору про стратегічні наступальні озброєння. – Ред.) Рада прийняла рішення не 100% ядерної зброї випускати, а тільки ту кількість, яку вимагали умови цього договору для Радянського Союзу: 40% носіїв і 36% ядерних боєголовок”, – зазначив він.

За словами ексміністра, Україна досі витрачає гроші на переробку носіїв ядерної зброї. “Коли набрав чинності договір СНО-1 5 грудня 1994 року на території нашої країни перебували близько 5000 тактичних і стратегічних боєголовок. Так ось: це було не ядерне роззброєння, а ядерне розорення. Тому що досі з держбюджету України витрачаються кошти на переробку носіїв стратегічної твердопаливної зброї, які знаходяться в Павлограді (місто в Дніпропетровській області, – Ред.)”, – уточнив Костенко.

Костенко нагадав, що ще в 1992 році США радили Україні рухатися до системи колективної безпеки, яка працює в Україні і називається НАТО.”Суть запропонованого американцями шляху в тому, щоб разом з ними переробляти високозбагачений уран ядерних боєголовок на паливо для атомних електростанцій України. Така співпраця в енергетичній сфері привела б нас до економічного зростання, соціального спокою і дуже швидко в НАТО”, – сказав політик.

Як варіант розумного ядерного роззброєння, Костенко запропонував скласти ядерні боєголовки в спеціальне сховище, а потім поступово від них позбавлятися за гроші Заходу.

Варіанта не підписувати не було

Перший президент України і глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук заявив, що Будапештський меморандум треба було підписувати без варіантів, тому що зброя була виготовлена в Росії і виникло питання контролю – ядерні боєголовки потрібно міняти, вони не вічні. “Тому в нас не було іншого варіанта. Правда, потрібно відзначити, що Будапештський меморандум написаний так, що немає механізмів, як його застосувати. У ньому зазначено дуже правильні речі – що держави з ядерного кола забезпечують незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Росія взагалі відмовилася від виконання меморандуму, а вона не тільки один із підписантів, але й агресор у цьому випадку стосовно України. Якби документ працював, проти Росії мали б вжити заходів”, – пояснив перший президент.

Кравчук вважає, що не можна поверхово говорити про ядерну зброю і сипати обвинуваченнями, а потрібно розуміти міжнародну ситуацію і той тиск, який чинили на Україну. Водночас він погодився, що її можна було “продати” дорожче і на кращих умовах.