Депутати парламенту Татарстану (станом на 2021 рік входить до складу Росії) виступили проти ліквідації посади президента республіки, повідомляють Патріоти України із посиланням на “Комерсант”.
Державна рада республіки відмовилася підтримати законопроект, за допомогою якого планувалося усунути відповідну посаду, залишивши одного президента РФ – главу Кремля. Місцева влада вже зробила заяву про те, що частина положень нового закону суперечить Конституції РФ, яка забезпечує демократичний і федеративний статус країни.
Раніше російська влада підготувала до розгляду в Думі документ, згідно з яким глави російських регіонів не можуть іменуватися президентами. Фактично йдеться про конфлікт федеральної та регіональної влади. Інформаційні агентства уточнюють, що рішення відмовитися від підтримки проекту закону було ухвалено одноголосно: усі 82 депутати татарстанського парламенту висловилися проти. Понад те, у місцевому парламенті відмовилися від публічного обговорення питання.
У соціальних мережах нагадують, що Татарстан має помітну історію сепаратизму в РФ, оскільки після розпаду Радянського Союзу оголосив державний суверенітет. Ухвалена у серпні 1990 року декларація проголосила незалежність Татарстану та затвердження нової держави як суб’єкта міжнародного права, незалежного від Росії.
Пізніше, у жовтні 1991-го, було прийнято ухвалу щодо акту про державну незалежність Татарстану. Через кілька місяців у республіці провели референдум, на якому переважна більшість жителів (61%) проголосувала за незалежність від Росії. Згодом Татарстан все ж таки був включений до складу РФ на особливих умовах. Російські джерела стверджують, що татарський сепаратизм 1990 і 2000 років ґрунтувався, в тому числі, на факті облоги Казані військами Івана Грозного і подальшої ліквідації Казанського ханства і підкріплювався гаслами “Я пам’ятаю 1552” і “Холокост татар-1552”.