Після шести телефонних розмов ще у грудні, одного візиту керівника білоруського МЗС в Росію і російського прем’єра – в Білорусь, а також численних акцій протесту Олександр Лукашенко нарешті прилетів до Росії, щоб зустрітися з Володимиром Путіним особисто.
Причому тет-а-тет. Заяви на камеру зробили короткі, але навіть за ними можна оцінювати те, що обговорювали в Сочі російський і білоруський лідери.
Путін повторив, що розглядає Білорусь як найближчого союзника, при цьому білоруси повинні самі, без підказок ззовні, розібратися в ситуації.
Додатково Путін підтримав пропозицію почати роботу над новою конституцією Білорусі і зробив Лукашенку дуже щедрий подарунок.
Козир для Лукашенка
Коли вранці в понеділок Олександр Лукашенко на своєму президентському “Боїнгу” вилітав з Мінська в Сочі, він, звичайно, розраховував на підтримку Володимира Путіна, але, здається, навіть він не очікував, що підтримка виявиться такою істотною.
Путін заявив, що Росія надасть Білорусі кредит в 1,5 млрд доларів – опрацьовувати технічні питання цього заходу доручено міністрам фінансів.
Білоруський політолог Валерій Карбалевич нагадує, що це гроші на реструктуризацію попереднього боргу.
“Білорусь заборгувала Росії грошей. І Мінську знову дають кредит, щоб він зміг повернути старі борги. Це регулярна практика, яка мала місце всі попередні роки: Білорусь отримувала півтора-два мільярди кредитів щороку – велика частина йшла на реструктуризацію”, – розповів експерт.
Але, за його словами, останні півтора роки Росія припинила давати кредити і взагалі припинила економічні дотації, оскільки Білорусь відмовилася йти шляхом поглиблення інтеграції з Росією.
“Тепер протести на вулицях Мінська змусили Москву знову почати видавати дотації своєму союзнику. І ці гроші Лукашенко дуже потрібні”, – продовжує він.
Білоруський політолог Олександр Класковський вважає, що це, якщо можна так сказати, сенсація.
“Несподівано щедрий подарунок, тому що навіть Лукашенко розраховував всього на мільярд доларів. Це широкий жест Путіна: на додачу до вербальної підтримки білоруського правителя російський лідер вирішив підтримати його і матеріально”, – наполягає політолог.
На його думку, це козир для Лукашенка, який зараз може сказати своїй вертикалі і своїм силовикам: “Москва серйозно за нас вписалася, Москва підкинула нам грошей, значить, не пропадемо, протримаємося в цей важкий період”.
Правда, каже експерт, невідомо, що натомість міг пообіцяти Олександр Лукашенко – розмова про це, ймовірно, велась під час закритої частини зустрічі.
І хоча багато експертів звернули увагу на цей крок Путіна, не всі згодні з тим, що виділення кредиту значно зміцнить позиції Олександра Лукашенка в Білорусі в розпал серйозної внутрішньополітичної кризи.
“Йде та ж сама схема гри Путіна і Лукашенка, яка триває 20 років, з постійними конфліктами і примиреннями. З Москви – гроші, з Білорусі – військово-політичне співробітництво”, – вважає експерт Юрій Чаусов.
Чаусов нагадує, що в наступному році закінчується термін угоди про оренду Росією двох військових об’єктів в Білорусі: це радіовузол системи попередження про ракетний напад в Ганцевичах і радіостанція Вилейка – зональний пункт зв’язку ВМФ Росії.
Обговорювати умови подальшого перебування російських військових на цих об’єктах почали ще до виборів.
“Це досить чутливе питання в двосторонніх відносинах: 25 років тому Єльцин з Лукашенком домовилися списати досить істотні на той момент борги Білорусі в обмін на 25-річний термін безкоштовної оренди цих об’єктів. І я схильний вважати, що це питання було саме тією пропозицією, яку Лукашенко подарував Путіну в якості відповіді на питання – що ж Росія отримає натомість цієї економічної і політичної підтримки”, – говорить Чаусов.
Олександр Класковський вважає, що в обмін на надану підтримку Лукашенко міг пообіцяти зробити якісь кроки, спрямовані на поглиблення інтеграції, але навряд чи, якщо таке питання дійсно обговорювалося, Лукашенко наважиться сказати про це публічно.
Багато противників Лукашенка вважають це здачею суверенітету, а значить, подібні заяви можуть посилити протестні настрої в Білорусі.
Валерій Карбалевич вважає, що Лукашенко дійсно міг пообіцяти поглиблення інтеграції: “Але обіцянки Лукашенко мало чого варті. І я думаю, що Путін це добре розуміє”.
Морквина протестувальникам
Політологи, опитані ВВС, відзначили, що під час зустрічі Володимир Путін першим підняв питання про зміни до конституції Білорусі.
Російський президент сказав, що вважає цю ініціативу “логічною і своєчасною”.
Політолог Олександр Класковський вважає, що саме Москва може підштовхувати Лукашенка до якихось кроків у цьому напрямку.
“Навіть Кремль, я думаю, жахнувся від тієї брутальності, яку силовики Лукашенка продемонстрували в перші дні після виборів. І, швидше за все, Кремль хотів би більш цивілізованої розв’язки внутрішньобілоруської кризи. Так що швидше це ініціатива Кремля – затіяти якусь подобу конституційної реформи”, – вважає експерт.
Валерій Карбалевич каже, що Путін “хоче запропонувати якусь морквину протестуючому суспільству”.
“Бити, заарештовувати – це зрозуміло, але цього мало. На думку Путіна, компромісом повинна бути конституційна реформа, а також дострокові президентські вибори. І саме до цього, наскільки зараз видно, Москва схиляє Лукашенка. Але Олександр Григорович такого сценарію не хоче і намагається викручуватися. Сьогодні Лукашенко може пообіцяти все. А потім, якщо йому вдасться зміцнити владу, він всі ці обіцянки забере назад”, – вважає Корбалевич.
Олександр Класковський підтримує цю думку: “Коли ситуація устаканиться, Лукашенко відчує себе впевненіше і може сказати: знаєте, хлопці, ми так не домовлялися, ви мене неправильно зрозуміли. І Путін це розуміє – він вивчив Лукашенка, знає його як облупленого, знає, що він знову буде хитрувати. І все ж Кремль ставить на підтримку Лукашенка, тому що їм важливо, щоб не похитнувся авторитарний режим, щоб по сусідству з Росією не було прецеденту, що вулиця змінила авторитарного керівника”.
Політолог Юрій Чаусов згоден з тим, що російська сторона дійсно може схиляти Лукашенко до перетворень: “Але не актуальних, а до тих, які в перспективі могли б стати для Москви гарантією того, що біля керма буде той правитель, який буде відповідати російським інтересам”.
З точки зору Лукашенко, каже Чаусов, реформування конституції – це спосіб змінити все і не змінити нічого.
“Якщо згадати білоруську історію, то попереднього разу Лукашенко говорив про реформи після протестів 2010 року. І з його боку була спроба заговорити протести, надавши народу ілюзію, що він домігся свого, що влада готова піти на реформи”, – вважає Чаусов.
Олександр Класковський впевнений, що Олександр Лукашенко, який останні чверть століття “постійно підгрібав під себе додаткові повноваження”, не стане раптом роздавати їх направо і наліво і замислюватися про демократизацію системи.
“Зрозуміло, що Лукашенко не змінюватиме авторитарну сутність свого режиму. Та й російський режим точно так же боїться політизації населення, зростання громадянського суспільства. Тому Путін і Лукашенко в цьому плані один одного розуміють. Проте Кремль хоче підштовхнути Лукашенка до комбінації методів: не тільки тиснути на супротивників, але і хоча б розгорнути імітаційний діалог. Імітаційним він буде тому, що і Путін, і Лукашенко відкидають можливість контактів зі Світланою Тихановскою”, – наполягає Класковський.
Монополія на відносини з Росією
Як і анонсував спікер Кремля Дмитро Пєсков, основна частина зустрічі Путіна і Лукашенка відбулася не просто за закритими дверима, але і тет-а-тет.
“Все найцікавіше і найважливіше для розвитку білоруської ситуації відбувалося саме під час цієї частини зустрічі, те, що є за межами пресрелізів”, – говорить Юрій Чаусов.
Експерти можуть тільки припускати, яких саме домовленостей могли досягти Володимир Путін і Олександр Лукашенко. Незадовго до зустрічі близькі до Кремля джерела агентства Bloomberg розповідали, що, попри подив масштабом білоруських протестів, Володимир Путін не вірить, що ці події приведуть до повалення Лукашенко.
Джерела агентства підтверджують думку експертів: хоча Москва не довіряє білоруському президенту, але Кремль не готовий допустити приходу до влади опозиції шляхом вуличних акцій.
Олександр Класковський вважає, що Кремлю важливо підтримати білоруський режим, щоб – як це представляє Москва – не перемогла “кольорова революція”. Але це не означає, що Кремль не прораховує альтернативні сценарії.
“Якби вони бачили якусь альтернативу, що влаштовує їх в Білорусі, можливо, Кремль уже б намагався зробити на неї ставку. Але, як не парадоксально, в Білорусі немає яскравих проросійських лідерів, в тому числі тому що Лукашенко дуже старанно зачищав цю поляну. Він хотів мати монополію на відносини з Росією, не терпів ніякої конкуренції”, – говорить Класковський.
Москва буде ухвалювати рішення з появою проблем, вважає Валерій Карбалевич. Виходячи з того, що білоруська влада надала в ОБСЄ, нова конституція повинна бути прийнята у 2022 році – так що до виборів альтернативного лідера час є.
“Наступник – це питання серйозне. Не можна просто надіслати когось з Москви. Треба провести вибори. Але останні вибори вже викликали сплеск народного невдоволення. Виходить, щоб уникнути народних хвилювань надалі, потрібно проводити вибори в більш демократичних умовах. А значить, треба шукати людину, яка була б прийнята білоруським суспільством, щоб люди дійсно за нього проголосували. А це непросте завдання”, – робить висновок Карбалевич.
Експерти не виключають, що в перспективі Росія буде придивлятися до нових політичних фігур, які могли б замінити Олександра Лукашенка, але цей варіант навряд чи влаштує самого білоруського президента.
Класковський зауважує: “Він гравець норовливий, найбільше любить владу. Думаю, він буде триматися при владі до останнього, і ми ще будемо свідками нових серйозних непорозумінь між ним і Кремлем”.