“Прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет таємно відвідав Москву та провів зустріч з президентом російської федерації володимиром путіним. За повідомленням журналіста Барака Равіда й за підтвердження прес-секретаря путіна дмитра пєскова, переговори відбулися 5 березня у кремлі. Основна тема – війна, яку розв’язала росія проти України. Втім, зрозуміло, що зачіпались і питання Бабиного яру, й питання того, що росія завдає сьогодні загрози велетенській громаді євреїв в Україні, адже це війна й проти них. Плюс, прем’єр не може ігнорувати те, що населення Ізраїлю, навіть вихідці з росії, жорстко, з дикою ненавистю ставляться до того, що вона робить. Йому доводиться на це якось реагували. Але він реагує доволі хтиво”, – пише політолог Тарас Чорновол на своїй сторінці у соцмережі “Фейсбук”, передають Патріоти України, та продовжує:
“Якщо шукати аналоги, то вони в чомусь подібні з позицією Макрона: поїхати в Москву, погратися в такого собі парламентаря.
Уся ця “таємна” історія вкотре демонструє, що і Ізраїль, і Європа продовжують жити в ілюзіях про найсильнішу, наймогутнішу, найвпливовішу армію на всьому Євразійському просторі, про те, що російську армію не можна перемогти. Вони живуть ілюзіями про страшні й потужні спецслужби рф, які можуть їм завдати якоїсь неймовірної шкоди тощо. І вони шукають якихось капітулянтських підходів: поїхати, зустрітися, проговорити ймовірність поступок та тиснути на Україну…
Це якісь комплекси, які зрозуміти важко. Раніше вони базувалися на тому, що велика кількість вихідців з радянського союзу в Ізраїлі мали певні проросійські настрої. Й політичні партії з ними загравали. Але зараз, коли настрої діаметрально протилежні, це абсолютно не актуально.
Ще один момент – влада в Ізраїлі справді може розглядати його як об’єктивний – той факт, що росія має вплив на терористичні угруповання Хезболла та частково Хамас. Тож в Ізраїлі не бажають, щоб вона їм створювала проблеми через ці організації. Хоча насправді вони не можуть завдати Ізраїлю аж такої шкоди, цей наратив чомусь врізався їм в пам’ять. І тому вони за це тримаються. Сподіваюсь, що зміна суспільної думки в Ізраїлі це зламає.
Думаю, що прем’єр Ізраїлю не прорахував ефекту від своєї поїздки. Інформація про те, що на нейтральних умовах, що ми росію, мовляв, не дуже засуджуємо, що трошки з нею заграємо, призвела до того, що під помешкання прем’єра прийшла велетенська кількість ізраїльтян. Там вони провели лютий мітинг проти росії та нинішнього уряду Ізраїлю. Думаю, на майбутнє це трошки охолодить запал і бажання загравати з росією. Але поки що ось така ситуація.
Чи це зрада України? Не зовсім. Хочу нагадати, що Ізраїль ще при Порошенкові погодився продати Україні готові бойові безпілотники й технології по них. Та й в цілому на озброєнні Ізраїля є багато цікавих технологій, які в умовах цієї війни можна було б використовувати (мова не про Купол). Тож нам варто співпрацювати.
Крім того, наскільки відомо, спецслужби Ізраїлю ніби не заперечували, щоб певні відставні представники спецзагонів пішли воювати за Україну. Я не знаю, чи вони вже прибули до нашої країни. Але впевнений, якщо вона достовірна, то можемо скоро почути з російського боку, ротом якоїсь марії захарової, що, можливо, слідом за Україною та Німеччиною, треба провести “денацифікацію” Ізраїлю”.