Через два дні після того, як президент Володимир Путін направив свої збройні сили в Україну, російське державне інформаційне агентство «РИА Новости» опублікувало статтю про нібито швидку перемогу росіян і оголосило «нову еру», що ознаменувалася закінченням панування Заходу, розривом зв’язку між США та континентальною Європою і повернення Росії на законний «простір і місце» у світі, повідомляє Bloomberg.
Пройшло тижні війни, і оголошення про настання єдиного російського світу, що об’єднує Україну з Білорусією та Росією, здається як мінімум передчасним. «РИА Новости» швидко відкликало статтю. Але в одному автор мав рацію: рішення Путіна про вторгнення, схоже, змінює міжнародний лад, але не обов’язково так, як він планував.
Від Берліна до Лондона та балтійських столиць, таких як Таллінн, оборонні показники Європи порушені. Повномасштабна війна вже не є чимось немислимим і країни переглядають те, на що вони витрачають гроші, що вони купують і як вони повинні воювати.
Замість того, щоб відокремитися від США, європейські члени НАТО приєдналися до них. Замість скоротитися до розмірів, що існували до 1990-х років, як того вимагав Путін перед своїм вторгненням, альянс розміщує більше персоналу на своїх кордонах. НАТО направила на свій східний фланг близько 3 000 додаткових військовослужбовців, а також гелікоптери, танки та винищувачі, щоб стримати будь-яке потенційне рішення Кремля розширити поле бою.
«Незалежно від того, чим закінчиться ця війна — і як би цинічно це зараз не звучало — історики скажуть, що напад Путіна на Україну дав Європі час, необхідний для відновлення, щоб вона могла протистояти Росії, а потім і Китаю», — сказав генерал Річард Берронс, колишній командувач Об’єднаного командування збройних сил Великобританії.
«Україна платить високу ціну, щоб виграти для нас час», — стверджує Берронс.
Велике питання для Європи полягатиме в тому, що робити з цим часом. Зобов’язання Німеччини витратити додатково 100 мільярдів євро (110 мільярдів доларів) — це лише очевидний приклад нарощування військового потенціалу, який має наслідки для балансу сил у Європі та у відносинах із Росією.
Інші країни також збільшують свої оборонні бюджети, наприклад три невеликі балтійські країни, які вже давно б’ють на сполох щодо Путіна. Вони вимагають постійні бази НАТО і зенітні системи дальньої дії, хоча не зовсім ясно, чи вони їх отримають.