За сім місяців до війни Володимир Зеленський зателефонував тоді ще до командира Оперативне командування “Північ” Валерія Залужного, який розглядав можливість переходу до цивільного життя, та запропонував найвищу посаду у ЗСУ. Про це Валерій Залужний розповів в інтерв’ю для The Washington Post
Залужний розповів, що єдина спрва, в якій він добре розбирався і добре знав – це військова справа. Він народився, коли його батько служив у гарнізоні на півночі країни, а згодом навчався у військовій академії.
Коли президент Володимир Зеленський подзвонив і запропонував Залужному очолити Збройні сили України, Залужний швидко відмовився від ідеї піти у відставку.
Після того, як Залужний вперше прийшов в кабінет головнокомандувача, він вирішив зробити ремонт свого нового офісу. Він зізнався, що завжди боявся відвідувати там попередніх командирів, бо він зневажав спадщину Радянської армії. “Те, що будь-який командир, який займав його посаду, був фактично феодалом над своїми підлеглими. Ці стіни були просочені цим. Коли ти прийшов сюди, ти відразу зрозумів, що було помилкою народитися, було помилкою прийти сюди”, – пояснив він причини ремонту у кабінеті. Забрати радянщину він хоче із української армії, чии він займається від початку вступу на посаду.
Видання зауважує, що “спроби Залужного змінити культуру можна побачити й на полі бою. Роки навчання та поглиблення зв’язків із силами НАТО зробили українські сили спритнішими за російські у цій війні. Командири нижчого рівня на місцях часто відчувають себе уповноваженими швидко приймати рішення, а не запускати кожне покликання вгору за ланкою командування — радянський склад розуму”.