Після смерті мера Харкова Геннадія Кернеса битва за крісло міського голови розгорнеться між командою покійного градоначальника і представником від партії “Опозиційна платформа – За життя” (ОТЗЖ).
Колишні “регіонали” напевно захочуть реваншу після недавно програних виборів, вважають експерти.
В цілому ж, ситуація, яка складається в Харкові після звістки про смерть Геннадія Кернеса, явно неоднозначна.
Два можливі сценарії
Перше питання, яке виникає: чи можна з юридичної точки зору вважати Геннадія Кернеса таким, хто прийняв повноваження міського голови після виборів. Перша сесія міської ради вирішила, що можна і “визнала” Кернеса міським головою.
Це рішення міської ради ніхто з депутатів або політичних партій оскаржити не став.
“Якщо виходити з того, що Геннадій Адольфович все-таки є міським головою, то в разі його смерті, Верховною Радою не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення повноважень, повинні бути призначені позачергові вибори”, – зауважила в розмові з UBR.ua керівник кримінальної практики юридичної компанії Riyako & Partners Зінаїда Чуприна.
Якщо виходити з того, що Кернес не став міським головою, то в цьому випадку територіальна виборча комісія приймає рішення про проведення повторних виборів.
Повторні вибори повинні відбутися в неділю в рамках тритижневого терміну після прийняття рішення про проведення повторних виборів.
“Швидше за все, ми буде спостерігати розвиток подій за першим варіантом. Думаю, що вже в найближчі дні ми отримаємо відповіді на всі ці питання і побачимо, як будуть розвиватися події”, – додала Зінаїда Чуприна.
У зв’язку зі сформованими подіями також напрошується питання: чи буде мати місце переділ влади в Харкові, і хто буде керувати містом.
До проведення нових виборів і обрання нового міського голови його повноваження виконуватиме секретар міської ради.
“Що ж стосується переділу влади, то теоретично можна припустити, що він можливий, адже Харків – це місто-мільйонник з розвиненою інфраструктурою і промисловістю, але не потрібно ігнорувати той факт, що Кернес створив сильну команду, якій харків’яни довіряють”, – підмітила нам Зінаїда Чуприна.
У будь-якому випадку нові вибори повинні відбутися найближчим часом і харків’яни повинні будуть знову зробити свій вибір.
Ризики для президента
Також варто враховувати той факт, що Геннадій Кернес був “стрижнем” електоральної архітектури місцевих виборів в Харкові і політичної партії “Блок Кернеса – Успішний Харків”, кажуть політичні експерти.
Через його високого рейтингу в місті не змогли домогтися кращого результату все парламентські партії. А особливо ОТЗЖ, яка мала найвищу підтримку в місті на парламентських виборах 2019 року, а на місцевих отримала в 2 рази менше, ніж партія покійного мера.
“Смерть Кернеса руйнує колишню електоральну архітектуру. Відповідно до закону, повинні пройти нові вибори, і відсутність таких буде використано опозицією проти президента Володимира Зеленського і правлячої партії”, – висловив UBR.ua свою версію можливого розвитку подій політолог Володимир Воля.
“Договорняк” ОТЗЖ і Блоку Кернеса
З точки зору логіки політичної боротьби, для ОТЗЖ існує потреба підтвердити свої лідерські позиції в Харкові ( “відновити справедливість”) хоча б за допомогою перемоги її кандидата на виборах мера. Це як мінімум.
“Сумнівно, щоб у що став живим меморіалом” Блоку Кернеса – Успішний Харків “був кандидат, здатний за своїми якостями замінити Геннадія Кернеса і протистояти ОТЗЖ. Більш того, буде мати місце перетікання значної частини електорату переважно до цієї партії”, – вважає Володимир Воля.
Можливі дискусії щодо доцільності нових виборів міськради. Але, більшість під назвою “ОТЗЖ – Успішний Харків” може виявитися оптимальним варіантом і для партії Медведчука, і для “осиротілої” партії покійного Кернеса.
“Тобто мер від ОТЗЖ і” Блок Кернеса – Успішний Харків “- у васальній залежності від ОТЗЖ”, – припустив Володимир Воля.
Нагадаємо, друге місце на нещодавніх виборах взяв Олександр Фельдман від ОТЗЖ. Правда, від першого місця відрив був величезний. Не виключено, що нинішні влади навряд чи влаштує такий варіант нового міського голови. І тому один з цілком можливих сценаріїв може стати варіант – взагалі НЕ призначати вибори .
З виборами можуть почекати
На думку політолога Володимира Фесенка, з призначенням дати нових виборів можуть і почекати.
“Перш за все, міськрада повинна визнати сам факт того, що Кернес не зможе виконувати обов’язки мера через смерть. І якщо з яких-небудь причин такого рішення не буде, то і нові вибори мера Харкова не будуть призначені. Тобто можливе повторення” луцького прецеденту (коли пішов з життя міський голова міста Микола Романюк, але вибори не призначали кілька років – ред.) “, – помітив політолог.
І якщо команда Кернеса з тактичних міркувань захоче потягнути час, поки не визначаться зі своїм кандидатом, говорить експерт, то обов’язки мера виконуватиме секретар міськради, який представляє партію Кернеса.
У свою чергу юристи громадянської мережі “Опора” відзначають, що відповідно до закону “Про місцеве самоврядування” секретар міськради (який здійснює повноваження міського голови) не пізніше ніж на 15-й день після смерті мера повинен звернутися до парламенту з проханням про призначення позачергових виборів.
Нардепи мають розглянути таке клопотання не пізніше, ніж в 90-денний строк з дня дострокового припинення повноважень міського голови, і прийняти відповідне рішення.
Згідно із законодавством, 90-денний термін для прийняття рішення про позачергові вибори обчислюється з дня прийняття рішення про укладення факту смерті до відома. Однак цим законодавчим положенням не визначено терміни, в межах яких він зобов’язаний прийняти таке рішення. Отже, процес може затягнутися.
У той же час Виборчий кодекс говорить, що позачергові місцеві вибори, проміжні, перші, додаткові вибори проводяться двічі на рік – в останню неділю березня і останню неділю жовтня.
Також в кодексі зазначено, що місцеві вибори призначаються не пізніше, ніж за два місяці до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня позачергових місцевих виборів.
Іншими словами, говорять юристи “Опори”, якщо парламент не прийме відповідного рішення про позачергові вибори до кінця січня наступного року (за 2 місяці до 28 березня), позачергові вибори призначать вже аж на останню неділю жовтня 2021 року.