У Росії приймають закон, який гарантує Володимиру Путіну довічний імунітет від переслідувань після відходу з поста президента. У світовій політиці чимало випадків, коли колишні лідери з президентського крісла пересідали на лаву підсудних. Очевидно, Путін вирішив убезпечити себе. Від чого? Ми зібрали дев’ять прикладів, за які президента Росії могли б судити.
Прийнятий в першому читанні законопроєкт дає російському президенту і членам його сім’ї довічні гарантії після відходу з поста. “Щоб людина, яка приймає зараз рішення, відчувала, що потрібна не тільки сьогодні, але і завтра”, – заявив спікер нелегітимної Держдуми В’ячеслав Володін.
Законопроєкт забороняє залучати колишнього президента до кримінальної або адміністративної відповідальності, затримувати, заарештовувати, обшукувати і допитувати. Табу розповсюджується на житло, автомобілі, засоби зв’язку, багаж і листування.
Тепер, щоб зняти з експрезидента недоторканність, Держдума повинна спочатку висунути йому звинувачення в державній зраді або вчиненні тяжкого злочину, а потім Рада Федерації – прийняти окреме рішення. Причому розглядати це питання потрібно протягом трьох місяців. Далі обвинувачення має бути підтверджене ще і висновком Верховного і Конституційного суду РФ.
На практиці це означає, що позбавити колишнього президента Росії недоторканності буде практично неможливо, пояснила LIGA.net російська політологиня, фахівчиня з поведінки російської політичної еліти Лілія Шевцова.
“Багато хто говорить, що законопроєкт дозволяє російському експрезиденту після відставки здійснювати кримінальні злочини і адміністративні правопорушення. Бо і після відставки його важко притягнути до відповідальності – настільки складною є процедура. Для цього потрібно подолати величезні труднощі і зруйнувати політичний і конституційний консенсус”, – вважає вона.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Історія знає чимало прикладів, коли колишні президенти, залишаючи пост, відправлялися у в’язницю на тривалі терміни.
Експрезидент Бразилії Лула да Сілва був засуджений у 2017 році майже до 10 років в’язниці. Його звинуватили в тому, що він з дружиною не задекларував розкішний пентхаус у курортному місті Гуаружа, а також незаконно отримав 747,8 тисяч доларів від будівельної компанії OAS в обмін на сприяння в отриманні контрактів з державною компанією Petrobras.
Президентці Південної Кореї Пак Кин Хе в 2016 році оголосили імпічмент і заарештували, визнавши винною в корупції: 24 роки позбавлення волі.
Колишній президент Перу Альберто Фухіморі в 2007 році отримав термін за порушення прав людини і зловживання владою – його заарештували в Чилі за ордером Інтерполу. Через два роки закінчився ще один судовий процес: Фухіморі був засуджений до 25 років в’язниці за організацію “ескадронів смерті” в країні на початку 1990-х. Три роки тому його помилували.
Експрезидент Киргизстану Атамбаєв засуджений до 11 років в’язниці за звинуваченням у корупції і звільнення кримінального авторитета.
Колишній президент Сербії і Чорногорії Светозар Марович в 2017 році отримав три роки ув’язнення за корупцію. Він зізнався, що зловживав посадою заради отримання вигоди очолюваними ним кримінальними угрупованнями.
Довічний термін виписали експрезиденту Єгипту Мохаммеду Мурсі в 2015 році: визнаний винним в керівництві незаконною організацією і крадіжці секретних документів. Минулого року він помер у суді від серцевого нападу.
Диктатор Піночет, який розв’язав кривавий терор у Чилі, був заарештований в Лондоні в 1998 році і екстрадований на батьківщину в 2000-му. У Чилі з нього зняли сенаторську недоторканність і пред’явили близько 300 позовів: за масові вбивства, викрадення, тортури опонентів, наркоторгівлю, незаконну торгівлю зброєю, операції Кондон і Коломбо. За ґрати він так і не потрапив, – багато в чому його врятував вік і нібито старече недоумство. Але численні судові процеси тривали аж до його смерті.
Колишній диктатор Аргентини Відела помер у в’язниці, де відбував довічне ув’язнення за злочини проти людяності. У таких злочинів немає терміну давності: його засудили в 2010 році за смерть 31 дисидента в роки військової диктатури (1976-1983).
За такі ж злочини (56 епізодів за 1978-79 роки) отримав довічний термін ще один аргентинський диктатор Рейнальдо Біньоне.
Нарешті, ексдиктатор Віктор Янукович минулого року був заочно визнаний винним у державній зраді і пособництві у веденні агресивної війни: він засуджений до 13 років позбавлення волі. У ще одному процесі – про розгін і вбивства на Майдані під час Революції гідності – суд виніс рішення про заочне взяття Януковича під варту, на днях його скасували в апеляції.
ДЕВ’ЯТЬ ЗЛОЧИНІВ. За час президентства, яке (з короткою і формальною перервою на Дмитра Медведєва) триває з 2000 року, Путін доклав руку до великої кількості подій, які могли б стати предметом кримінального переслідування.
Збитий MH17. 17 липня 2014 року над підконтрольною бойовикам територією Донбасу був збитий літак Boeing 777 рейсу МН17: загинули всі 298 осіб на борту. Висновки слідства: лайнер збив Бук 53-ї бригади армії РФ (Курськ). Зараз у справі MH17 йде суд, прокуратура Нідерландів представила нові докази, що літак був збитий російським буком. Адвокат родичів загиблих каже, що установка не могла покинути територію РФ без відмашки на вищому рівні, і “саме президент РФ Володимир Путін дав дозвіл”.
Війна на Донбасі. Неоголошена війна РФ проти України триває сьомий рік. Росія заперечує свою участь, стверджуючи, що на сході її проксі/колабораціоністи самі воюють з Україною, і що це “громадянська війна”. Але влітку 2014 року саме регулярна російська армія увійшла на територію Донбасу, вбиваючи українців, і присутня там досі.
Окупація Криму. Спланована військова операція Збройних сил РФ із захоплення частини території України – Кримського півострова – почалася в лютому 2014 року. У березні окупанти провели в Криму фейкове опитування, на підставі якого оголосили Крим своїм.
У 2008 році Росія вторглася і окупувала частину території Грузії. Війна тривала п’ять днів.
Замовні вбивства у всьому світі. В “розстрільному списку” ворогів Путіна – Борис Нємцов, Анна Політковська (вбиті в Москві), отруєння Олександра Литвиненка, дивні смерті Бориса Березовського і його друга Бадрі Патаркацишвілі, замах Новачком на колишнього російського полковника Сергія Скрипаля та опозиціонера Олексія Навального. І багато, багато інших.
Смоленська катастрофа. 10 квітня 2010 року в результаті катастрофи літака Ту-154М під Смоленськом загинуло 96 осіб. Серед жертв: президент Польщі Лех Качинський, його дружина, попередній президент Польщі Ришард Качаровський, представники вищого військового командування, партій, громадських та релігійних діячів. Детальні дослідження показали, що на елементах корпусу польського літака Ту-154М, який розбився під Смоленськом, а також на тілі принаймні однієї жертви катастрофи виявлені сліди вибухівки.
Серія терактів у Росії. За роки правління Путіна в Росії відбулися десятки терактів: вибухи в метро, підриви літаків і поїздів. Але найбільш відомі два. У 2004 році в результаті штурму школи в Беслані (Північна Осетія), де терористи утримували понад 1000 заручників, загинуло 333 людини. У 2002 році терористи захопили понад 900 заручників в Москві на мюзиклі Норд-Ост; під час штурму загинуло від 130 до 174 осіб, зокрема від застосованого спецслужбами газу. Вважається, що саме після цього теракту почалося посилення політичного режиму в Росії, а путінські силовики отримали карт-бланш на продовження війни в Чечні.
Фінансування тероризму. Цього року в США запропонували офіційно внести Росію до списку країн, які спонсорують терористів у всьому світі. Серед претензій – продаж зброї руху Талібан в Афганістані, участь російських ПВК у військовому конфлікті в Лівії, ведення спільних бойових дій у Сирії разом із бійцями іранського Корпусу вартових ісламської революції і Хезболли (обидві організації визнані в США терористичними). Росія могла пропонувати винагороду талібам за вбивство американських військовослужбовців.
Узурпація влади. Цього року в Росії вирішили внести поправки до Конституції і обнулити президентські терміни, які Путін вже провів на посаді президента Росії. Це дозволить йому балотуватися на виборах в 2024 і в 2030 роках.
Кібератаки. Путін особисто наказав у 2016 році здійснювати кібератаки на кандидата в президенти США Гіларі Клінтон, яка протистояла на виборах Трампу. До таких висновків у справі про російське втручання у вибори прийшов комітет Сенату з розвідки. За даними звіту, Путін дав вказівку зламати сервери, пов’язані з Демпартією США, щоб нанести політичний збиток Клінтон.