Депутати з рідного для президента РФ Санкт-Петербурга звернулися до Держдуми із закликом усунути Володимира Путіна у зв’язку з державною зрадою
Відповідне звернення подав на розгляд ради муніципального округу Смольнінське депутат від “Яблука” Дмитро Палюга. Підтримали його практично всі присутні депутати, за винятком трьох, які утрималися.
Однопартієць Палюги – Микита Юферєв, який 3 серпня писав листа на село Путіну, до Кремля, з проханням зупинити “спецоперацію” в Україні, у свою чергу розшифрував, чому “яблучники” вважають Путіна держзрадником:
■ Внаслідок рішення Путіна розпочати “спецоперацію” масово гинуть російські військові.
■ У російській економіці розпочалися серйозні проблеми.
■ ”СВО”, покликана зупинити розширення НАТО на схід, навпаки, призвела до збільшення спільного кордону РФ з Альянсом вдвічі.
■ Заявлена мета “демілітаризувати” Україну призвела до мілітаризації та отримання Києвом зброї на $38 млрд.
Тому автори звернення вважають, що дії Путіна “несуть загрозу нацбезпеці Росії” і його слід відправити у відставку.
Що ж. За своєю суттю звернення “Яблука” абсолютно вірне. Жодної з цілей СВО російські війська так і не досягли. Навпаки, їх становище погіршується, як і ситуація у російській економіці.
Однак головний “герой” звернення не має наміру змінювати ані риторику, ані політику.
Навпаки, за кілька годин до ухвалення радою МО Смольнінського цього звернення до Держдуми, Путін провів черговий сеанс заспокоєння народних мас під час візиту до Владивостока. Прибув він туди, щоб спостерігати 6 вересня за перебігом військових навчань “Схід-2022” разом із міністром Шойгу та генералом Герасимовим, і для того, щоб виступити на Східноекономічному форумі.
Цей сеанс масового гіпнозу у виконанні Путіна було проведено у зв’язку зі зростаючим числом співгромадян, які отримали похоронки, а також шоковані цінами на полицях магазинів. І що характерно — на тлі повідомлень про успішний контрнаступ ЗСУ під Харковом, а також у Херсонській області.
Створюючи, точніше відтворюючи свою альтернативну картину того, що відбувається, Володимир Путін примудрився поєднати одночасно одразу кілька стадій сприйняття смерті власного режиму в нинішньому вигляді: заперечення, гнів, торг.
Причому через брак креативу риторично він і його спічрайтери копіювали заяви українського керівництва про війну. Звідси посил про існування величезної кількості “хороших українців” — тих, хто ненавидить нібито “режим у Києві” і з якими Кремлю потрібно підтримувати зв’язок.
Ще один приклад – слова про те, що жителі Донбасу, мовляв, “захищають свою батьківщину та ідентичність” (у лапках – фактично пряма цитата із виступів президента України). Ті самі жителі Донбасу, яких часто насильно мобілізують та відправляють на забій перед російськими кадровими військовими, які, мабуть, також на українській землі захищають свою ідентичність та батьківщину. Тільки не дуже в них – і в перших, і в других – це виходить.
І доки кремлівські пропагандисти “без паніки”, але дуже жваво обговорюють провали ЗС РФ у Харківській та Херсонській областях, Путін стверджує, що Росія насправді нічого не втратила. 640 солдатів за добу, згідно з повідомленням ГШ ЗСУ, — це, звісно, нічого. І зовсім нічого — економічна катастрофа, що насувається, яку центробанку і уряду РФ вдавалося стримувати лише колосальним вливанням грошей із запасів.
Але це офіційно й для мас. А в підготовленій для закритої зустрічі топ-чиновників доповіді, копія якої потрапила в розпорядження агентства Bloomberg, йдеться, що на російську економіку чекає тривала і глибока рецесія, оскільки санкції лише посилюватимуться, торкаючись основних для економіки РФ галузей, які роками були головним джерелом доходу для скарбниці. Мова, звичайно, про нафту та газ, від яких повільно, але впевнено відмовляється найбільший клієнт – Європа.
Оптимістичний прогноз – падіння економіки на 8,3% від рівня 2021 р. та песимістичний – на 11,9%. Повернеться ж вона на довоєнний рівень, якщо пощастить, наприкінці десятиліття. Це якби Росія вже зараз зупинилася – капітулювала та почала працювати над зняттям санкцій.
Але поки що нічого подібного не спостерігається. Зараз у цьому питанні у Путіна стадія публічного заперечення, все, мовляв, йде за планом.
Хоча, варто зауважити, іншими своїми заявами на форумі він і заперечує своє заперечення – коли розлючений політикою колективного Заходу намагається запропонувати Європі торг у тому вигляді, як його розуміє він сам – у формі шантажу.
По-перше, Путін погрожує припинити постачання до Європи енергоносіїв у разі встановлення останньої граничних цін на нафту та газ з метою позбавити Кремль енергетичного інструменту тиску. Що, до речі, днями анонсував його речник Дмитро Пєсков, який запропонував, грубо кажучи, обміняти постачання вуглеводнів на відміну санкцій.
По-друге, Путін поряд із газовим і нафтовим шантажем також вдався знову до продовольчого, коли, здавалося б, Стамбульська зернова угода почала працювати.
Зокрема, російський лідер заявив, що постачання “зерновим коридором” з одеських портів потрібно обмежити, тому що вони, мовляв, усі йдуть до Європи, а не до країн Африки. Таким чином Путін зацементував один із ключових наративів пропагандистських кампаній РФ в Африці – про “європейців-колонізаторів”, які, мовляв, прикрилися країнами Африки, що бідують, щоб отримати українське зерно.
Поточний стан речей не настільки важливий. Для Путіна та Кремля загалом. Наразі вони просто продовжують звично повністю спотворювати реальність з метою змусити євроатлантичну спільноту припинити підтримку України.
Настільки відвертий шантаж свідчить якщо не про розпач мешканців Кремля, то принаймні про те, що там уже усвідомлюють глибину провалу на українському та інших напрямках.
І питання в тому, коли російський правитель продемонструє нам четверту та п’яту стадії – депресію та смиренність.
Ну і, зрозуміло, цікаво, що станеться з депутатами муніципального округу Смольнінське, які викрили агента Путіна.