Під час зустрічі з Володимиром Путіним в Женеві Джозеф Байден чітко позначив термін – шість місяців, після закінчення якого США зроблять висновок про те, чи намітилися хоч якісь поліпшення у взаєминах Кремля і Заходу. Це означає, що Володимир Путін повинен буде продемонструвати якісь, нехай і умовні, кроки, спрямовані на деескалацію ситуації.
Втім, думаю, Путін не робитиме нічого з того, що потрібно, щоб показати, що зустріч із Байденом мала для нього якесь значення. А тому через кілька місяців на нас чекає дуже важкий наступний етап конфлікту Росії із Заходом.
Слід зазначити, що важливою була не стільки сама зустріч Байдена з Путіним, скільки все європейське турне Байдена. На зустрічах, які передували розмові з Путіним, обговорювалося безліч важливих питань, в тому числі і пов’язаних з Кремлем. Йдеться про розмови Байдена з керівництвом ЄС, на саміті НАТО, з Борисом Джонсоном у Лондоні, на саміті «Великої сімки». Зокрема, обговорювалася необхідність створення нової стратегії відносин з РФ.
Тепер Захід зі свого боку розроблятиме численні програми, як далі взаємодіяти з Кремлем і що з ним робити. А Кремль зі свого боку готуватиметься до оборони. Це і стане основною подією найближчих кількох років.
Байден і Путін, як у такій ситуації належить, зробили мінімальні дипломатичні кроки, чисто риторичні, але за цим абсолютно нічого не стоїть. Адже зверніть увагу на те, що Путін на прес-конференції одразу після розмови з Байденом заявив, що США, як і раніше, розглядають Росію як ворога. Також і Пєсков, відповідаючи на питання про те, чи можуть після такої зустрічі США бути виведені зі списку недружніх країн РФ, сказав, що для цього немає підстав. Також уже заявлено, що Кремль буде підтримувати Лукашенка, і у Путіна з Байденом абсолютно різні позиції по Білорусі.
Для Кремля буде надзвичайно болючим все, що відбуватиметься надалі.
По-перше, відбуватиметься зміцнення східного флангу НАТО, що цілком очевидно, виходячи з рішень саміту Альянсу.
По-друге, можна не сумніватися, що буде більш інтенсивна військова підтримка України з боку консолідованого Заходу, і це випливає з комюніке лідерів НАТО.
По-третє, і далі будуть проводитися організаційні заходи щодо шляхів вступу Грузії та України до НАТО в якійсь перспективі.
Після зустрічі з Байденом в обговоренні всіх заходів проти Кремля, які можна було вжити (блокування Північного потоку-2, арешт російських активів рішенням суду, секторальні санкції, в тому числі санкції проти найбільших російських державних компаній) станеться пауза, але через два-три місяці все це відновиться.
Тому не варто готуватися до щасливої деескалації – на неї дуже мало шансів. Слід готуватися до загострення, яке потребуватиме від Заходу наступного етапу і нових кроків щодо Росії.
Головний результат європейського турне Байдена полягає в тому, що не просто поставлено питання про необхідність нової стратегії дій щодо Кремля і обговорюються не просто чергові санкції – мова йде про підготовку набагато масштабніших дій. І це питання вже було проговорене на цих зустрічах.
Звідси і виникла ідея стратегічного діалогу керівництва Євросоюзу і керівництва США з проблем Росії. Сюди ж відноситься і надзвичайно важлива заява Байдена, яка відображена в комюніке НАТО, що, якщо гібридна активність Кремля буде продовжуватися, вона буде зустрічати відповідь, якої раніше не було, до якої раніше Захід не вдавався. Раніше на партизанські дії Кремля нижче радарів офіційної війни симетрично відповідати не слід було, сучасні країни таким чином не відповідають. Тепер же на підставі ст.5 Статуту НАТО в разі гібридної атаки Росії США відповідатимуть таким же чином. Це все досить тривожно і небезпечно, але ми рухаємося саме в цьому напрямку.
Хочеться вірити в більш здоровий сценарій: що Кремль не буде йти на подальшу ескалацію, а надасть перевагу тому, щоб замкнутися в собі, ізолюватися і злегка скоротити свою активність.