Хмельничанка : Подія, яка мене просто приголомшила . Я побачила жінку яка повзла по тротуарі. Тепер читайте уважно….

Розповім про вчорашню подію, яка мене просто приголомшила .Біля полудня в центрі міста по вул . Грушевського в районі Нац.банку, я побачила жінку яка повзла по тротуарі. Я була на другій стороні вулиці і спочатку не зрозуміла, що з нею. Підійшла. В неї на руках були робочі рукавиці і вона в прямому значені цього слова повзла опираючись на руки,так як в неї ампутовані ступні.

Тепер читайте уважно; Вона проповзла від філармонії до ЦНАП !!!!! і пані Олена сказала , що я перша людина, яка її запитала, що з нею. Люди просто приізджали, проходили та оминали її.

Коротка історія п. ОлениСтупні ампутували. Живе в селі з сином на пенсію. Син п’є .Коли приходить додому п’яний , вона переховується за хатою в бур’янах , щоб не бив, там і ночує. В тих бур’янах і загубила паспорт, який завжди мала з собою.Чиновник з селищної ради видав їй довідку про приписку та порадив їхати в ЦНАПП в Хмельницький.Вона зателефонувала знайомій і приїхала , захопивши для тієі подарунок з села – картоплю, буряк, та інший сільський скарб..

Переночувавши в квартирі у п. Насті, якій до речі 70 років , вони ранком вирішили добратись в ЦНАПП, як радив чиновник.Не знаю як у вас уява, але я особисто не можу уявити як жінка без ступнів , без інвалідного візочка, без супроводу, повзе з 20-ти кілограмовим рюкзаком до автобусної стоянки, та ще й опасаючись , щоб не побачив п’яний син.

В якому столітті ми живемо ? Кому ми платимо податки?В компетентності чиновників довелось і переконатись і мені, коли я вирішила хоч чимось допомогти. п. Олені.

Зайшла в ЦНАПП , показала довідку . Кажуть:» ну якщо ви взялись допомогти – їдьте в Чорний острів, бо це не наша парафія».Приїхала. А звідти мене прямо в еротичну подорож! Потрібно свідоцтво про народження , без нього ніде вам нічого не зроблять Пані Олена родилась в Мурманську, свідоцтва нема . Ніхто навіть і не подумав перетелефонувати в міграційну соужбу чи поліцію. Нічим не допомогли і нічого й не порадили.Паспорт у пані Олени через місяць буде. Але я просто б ніколи не повірила, що в наш час можливе таке середньовічне ставлення до людей, якби сама не побачила це на власні очі та не потратила пів дня часу, щоб допомогти цій жінці.

Я залишаю телефон прдруги пані Олени , пані Насті, яка зможе розповісти про цю ситуацію більш детально. 0 (96) 481 88 30 .Зателефонуйте будь-ласка, небайдужі, а такі люди , я вірює , з пропозиціями як далі допомогти цій жінці.

Людмила Романенко