У публічному просторі Володимир Зеленський і “слуги народу” з одного боку і Петро Порошенко – з іншого постійно і жорстко пікіруються.
В останні дні це відбувається, наприклад, навколо погрому Офісу президента в організації якого у Зеленського прямо звинуватили Порошенка. Сам екс-президент також по всіх фронтах критикує Банкову.
Створюється враження боротьби двох непримиренних політичних супротивників.
Але, насправді, паралельно, Порошенко намагається запустити процеси, які можуть привести до створення альянсу “Євросолідарності” зі “слугами”, при якому він сам розраховує на пост прем’єр-міністра. Про це пише “Страна”.
Після місцевих виборів партійні рейтинги хоч і коливалися в значному діапазоні, але принципово картина зберігається незмінною.
З іншого боку, високим залишається особистий антирейтинг Порошенка. За останніми даними “Рейтингу”, екс-президенту довіряють 25%, не довіряють – 73%.
З таким антирейтингом у Порошенка практично немає шансів стати президентом навіть в разі виходу в другий тур разом із Зеленським.
У той же час більш реальна для екс-президента інша вершина – пост прем’єр-міністра.
Її він може досягти в разі призначення дострокових виборів в Раду.
Якщо до того часу не поміняється розстановка сил в партійному рейтингу (коли три партії – СН, ОПЗЖ і ЄС йдуть щільною групою з великим відривом від конкурентів) і при цьому партія Порошенка займе перше місце на виборах (що, виходячи з нинішньої соціології, завдання не просте, але і не фантастичне), то розклад сил в новому парламенті буде для лідера “Євросолідарності” досить сприятливим.
В такому випадку коаліцію можливо буде сформувати, теоретично, тільки трьома шляхами – за участю ОПЗЖ і ЄС (що нереально), за участю ОПЗЖ і “Слуги народу” (чого не дадуть зробити американці) і за участю “Слуги народу” і партії Порошенка. Останній варіант виглядає найбільш ймовірним за такої розстановки сил.
При цьому, природно, Порошенко вимагатиме для себе посаду прем’єр-міністра.
А отримавши цю посаду, він може поступово обнулити вплив Зеленського аж до переходу України до парламентської форми правління.
У будь-якому випадку партія екс-президента отримає в Раді значно більше місць, ніж вона має зараз. А тому це того варте.
Петро Порошенко активно лобіює ідею дострокових виборів Ради через всі можливі канали в США. Її він подає як шанс на формування “євроатлантичної” коаліції.
Коаліція СН і ЄС після виборів, як обіцяє Порошенко, буде йти євроатлантичним курсом більш послідовно.
Минулого тижня, після того як Байден назвав Путіна “вбивцею”, Порошенко випустив відео, де розсипався в компліментах президентові США, покартав Зеленського за нерішучу позицію, але сказав, що нібито активно займається питанням організації дзвінка Байдена Зеленському.
“Не для Зеленського, звичайно, намагаємося, а для держави, тому що національні інтереси України вимагають діалогу з США на вищому рівні. Від цього залежить наша безпека, від цього залежить наша перемога у війні з Росією. Від цього залежить перспектива нашого членства в Євросоюзі і НАТО. Від цього залежить майбутнє України “, – пафосно заявив Петро Порошенко.
Що грає тут проти Порошенка?
По-перше, сильна ступінь недовіри до Порошенка з боку Вашингтона. За тими пунктами, за якими у американців зараз є проблеми з Зеленським (антикорупційна вертикаль, судова реформа), за часів Порошенка були проблеми як мінімум не менші. А в боротьбі з “російською загрозою” Зеленський показує себе зараз ще більшим “яструбом”, ніж Порошенко.
Крім того, в команді Байдена навряд чи забули, що саме Юрій Луценко (з відома Порошенка) був тією людиною, яка обіцяла передати людям Джуліані компромат на сім’ю нинішнього президента США.
По-друге, не тільки Порошенко веде закулісні переговори з США.
Своя історія відносин є і у екс-прем’єра Арсенія Яценюка, який тепер спирається на підтримку найбагатшого українця Ріната Ахметова. У Яценюка немає шансів ні стати президентом, ні очолити партію. Він перебуває на електоральному дні. Але він сподівається знову виграти на мізері, як у нього вийшло в 2012 році, коли він, будучи лідером непопулярного “Фронту змін”, очолив замість посадженої до в’язниці Юлії Тимошенко головну опозиційну силу в країні – “Батьківщину”.
Тим більше що у Яценюка зберігся тісний контакт з нинішнім заступником Держсекретаря США з політичних питань Вікторією Нуланд.
“Серед західних дипломатів, в тому числі американських, поширена хорошу думку про Яценюка, і вони не втрачають надії на його повернення у велику політику”, – підтверджує політолог Анатолій Октисюк, посилаючись на свої джерела.
При цьому, як уже писала “Страна”, Яценюк веде свою складну гру. З одного боку, зондуючи грунт по відновленню союзу з Порошенком (і тоді лобістські зусилля останнього в Вашингтоні отримають додатковий імпульс). З іншого боку, разом з Ахметовим працює на розкрутку політпроекту екс-прем’єра Володимира Гройсмана. З третього – через того ж Ахметова, намагається якось вбудуватися в нинішню систему влади.
“Американці, судячи з усього, ще визначаються, хто буде звідти працювати з Україною, а хто від України з ними. Чому тільки Порошенко? Байден може поставити на Яценюка або Зеленського “, – міркує політолог Вадим Карасьов.
По-третє, дострокові вибори зараз категорично не потрібні Зеленському та “Слугам народу”, виходячи з того розкладу, який ми описали вище. Офісу президента не хочеться робити вибір між коаліцією з ОПЗЖ і ЄС з перспективою отримання “чужого” прем’єра і фактичною втратою влади.
І поки настрої в “Слузі народу” однозначно проти дострокових виборів.
“Немає передумов для позачергової кампанії. Судіть самі: монобільшість де-юре і де-факто діє. Уряд працює, і нікого у відставку ми поки не відправляємо. Країну на нові вибори штовхають опозиціонери, у яких ростуть рейтинги. Але ніхто не може змусити президента піти на розпуск парламенту “, – сказавнародний депутат Олександр Качура.
Експерти також вважають, що перевибори Ради поки не передбачаються.
“Логіка може бути тільки в тому, щоб зняти з себе відповідальність за те, що відбувається в країні: мовляв, давайте виберемо новий парламент і там домовляться про новий уряд і план дій. Але ніхто не хоче відмовлятися від влади. Зараз у Зеленського в цій Раді ще залишається широке поле для маневру. Монобільшість існує, можна обговорювати варіант коаліції з Тимошенко (лідер фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко – Ред.) І “Голосом” – про всяк випадок. Натомість – слабо прогнозоване майбутнє “, – коментує політолог Вадим Карасьов.
“У всіх будуть більші фракції у новій Раді – і у ОПЗЖ, і Тимошенко, і Порошенка. Тому вони зацікавлені в більшій чи меншій мірі в дострокових виборах. Це може бути цікаво і тим регіональним елітам, що будують власні політсили з розрахунком на всеукраїнський рівень. Олігархи не знають, що принесуть переобраний парламент і новий уряд. Воно може бути гірше нинішнього в плані забезпечення їх “хотілок”, – говорить політолог Руслан Бортник.
Джерело в політичних колах зазначає, що може бути тільки два фактори, які змусять Зеленського піти на дострокові вибори.
По-перше, це сильна політична криза, включаючи масштабний розкол фракції і вуличні акції. Після чого Зеленський, щоб “випустити пар”, може розпустити Раду.
По-друге, тиск США, які можуть поставити вибори як жорстку умову продовження підтримки. Але в останньому американців ще потрібно переконати. Поки з Вашингтона немає сигналів, що там хотіли б достроково перезавантажити український парламент. Навпаки, американці не дуже підтримують будь-які різкі політичні рухи в Україні, побоюючись дестабілізації. І лобістам розпуску Ради потрібно буде дуже сильно постаратися, що спонукати США поміняти свою позицію.