Останніми днями Київ трохи ожив: російські окупанти втекли з області, тож місто, здається, нарешті може зітхнути з полегшенням. Одним із найяскравіших прикладів поступової нормалізації життєвого ритму столиці є повернення закордонних посольств до роботи у своїх центральних офісах. Одними з перших це вирішили зробити турки.
Чому Туреччина вирішила відновити роботу своєї амбасади у Києві, як пояснюється таке рішення та чи не пов’язано воно зі стамбульським переговорним процесом – в ексклюзивному інтерв’ю сайту 24 каналу розповів кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Микола Замікула
Повернення дипломатів та питання іміджу
Чому турки повертаються до Києва?
Перш за все, треба згадати, що турки одними з останніх виїхали зі столиці. Це сталося аж 11 березня, якщо я не помиляюся. Тоді, коли активні бойові дії тривали понад 2 тижні, поблизу Києва стояли російські війська і було зрозуміло, що є небезпека в місті. Проте, турки все ще працювали, сиділи до останнього.
Виїхали вже аж тоді, коли вирішили, що є небезпека безпосередньо для самого міста. І от якраз зараз вони повертаються – останніми пішли, щоби повернутися одними з перших. Причиною такого рішення став такий собі дипломатичний маніфест. Щодо того, що вони готові працювати в складних умовах, в умовах небезпеки.
Я б сказав, що з точки зору іміджу – це загальна проєкція, елемент турецького впливу на міжнародній арені. І стосується вона не лише України. Те, що турки готові працювати в зоні конфлікту попри певну небезпеку – це сигнал від турецької дипломатії.
Микола Замікула, старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень / Фото надано автору
Тобто імідж їм важливіший за безпеку?
Знаєте, говорімо відверто: зараз у Києві спокійно. Останнього разу в районі, де я жив, було чутно роботу нашої ППО минулого четверга чи п’ятниці. Як на мене, інші дипломатичні представництва вже теж могли б замислюватися над поверненням до Києва. Зараз російські війська відступили безпосередньо від околиць столиці, а відтак загроза знизилася.
З іншого боку – небезпека ракетного удару нікуди не зникне найближчими роками. Поки в Росії є ось цей режим, які б ми там документи не підписували, може навіть буде угода про припинення вогню, але це не змінює того факту, що дістати до Києва ракетами можна будь-якої миті. Якщо там в Кремлі комусь щось “стрельне” в голову.
Тому не хочеться критикувати роботу наших партнерів десь там на Заході, проте, мені здається, що вони мали б вже взяти приклад з Туреччини. Вже час.
Це самоініціатива чи узгоджене з нашим керівництвом рішення?
Можу припустити, що вплинув той факт, що переговорний процес відбувається зараз на турецькій території… і, в принципі, Туреччина розглядається, як один із варіантів для прийняття зустрічі на найвищому рівні. Аж до зустрічі на рівні президентів.
Можливо, якраз роль Туреччини у переговорному процесі вимагає і більш активної присутності турецької дипломатії у столиці.
Путін може вдарити по Києву будь-коли / Фото Getty Images
Нюанси переговорів з Росією та позиція Туреччини
Можливо, тут варто говорити й про якісь приховані від людського ока домовленості між турками, нами та росіянами?
Чесно кажучи, я не впевнений, що таке може бути. Зрозуміло, що певні домовленості можуть бути озвучені, однак сумніваюся, що там є вже якась узгоджена позиція щодо угоди про припинення вогню. Не думаю, що турки мають якісь підкилимні гарантії безпеки.
Якщо оцінювати ситуацію, спираючись на ту інформацію, яку ми маємо, ну, начебто дійсно росіяни відійшли. Ніби-то офіційно вони заявляють, що “виконали” тут всі свої завдання. І, начебто, це означає, що вони не будуть здійснювати якихось ворожих дій проти Києва.
Однак, ситуація може дуже швидко змінитися. Нічого не завадить росіянам вчинити знову якусь провокацію посилаючись на “обстріл” нашими військами Бєлгорода чи ще щось подібне. Нова загроза для Києва якщо і буде, то не наземний наступ, а якраз обстріли. Від них, зрозуміло, що ніхто не застрахований. Втім, тут теж є нюанси: дипломати користуються певним імунітетом, статусом, і росіяни, з огляду на це, мабуть, все ж докладуть зусилля, щоб не загрожувати їм.
Особливо, якщо мова йде про дипломатів, які представляють держави, котрі не здійснюють таку демонстративну антиросійську політику. Росіянам немає сенсу смикати турків за вуса, дратуючи їх. Разом з тим, зрозуміло, що якщо будуть ракетні удари, то ніхто не знає, куди та ракета впаде.
Зміни для українців та турків
Що зміниться з поверненням посольства назад до Києва для наших та турецьких громадян?
Так, наші люди спокійно зможуть подорожувати. Тим більше, що у нас виїзд до Туреччини відбувається за внутрішнім паспортом. Щоправда, поки лише наземним транспортом.
Це скоріше для турецьких громадян в Україні, котрі перебувають в районі Києва, буде простіше якось зі своїм посольством контактувати. Тому що Чернівці, ну, вони все-таки біля кордону, така більше периферійна частина країни.
Крім того, для наших громадян повернення турків справить більше позитивний психологічний ефект. Дуже було важко сприймати від’їзд послів з моральної точки зору. Повернувшись, турецькі дипломатичні працівники покажуть, що потроху Київ повертається до хоча б умовно мирного життя.