Російський президент Володимир Путін має прізвисько. Його використовує найближче оточення диктатора. Однак так називають голову Кремля поза очі. Відповідна інформація з’явилася в Telegram “Генерал СВР”.
Прізвисько спливло після того, як Путін виступив на Міжнародному форумі “Один пояс, один шлях”. Там він зустрівся представниками керівництва Китаю на чолі з Сі Цзіньпіном і протягом кількох годин тримав перед ними відповідь з усіх питань, що їх цікавлять.
Однак цікаво, що після переговорів із Сі Цзіньпіном одна людина з найближчого оточення Путіна сказала: “Тепер Івановича можна спокійно списувати. Він уже не потрібний”. “Іванович – прізвисько президента Росії Володимира Путіна, яка, за очі, у ході серед ближнього кола”, – йдеться у повідомленні.
Автор каналу відкрито заявив, що на форумі виступив не справжній Путін, а його двійник. “Виступ був нудним і малоінформативним, хіба що в деяких моментах він відверто перегравав і було не дуже зрозуміло, чи це пародія на Путіна, який зображує Дмитра Медведєва, чи пародія на Медведєва, який зображує Путіна. Ще двійник, виступаючи, забув часто покашлювати і покряхтувати як це робить президент Росії, втім, можливо, він вважав, що за такої представницької аудиторії Путін міг би перемогти себе і не кашляти, – йдеться у пабліку.
Автор заявив, що це був тяжкий іспит для дублера. “Китайських товаришів цікавила не тільки ступінь зануреності двійника в основні теми їх інтересів у Росії та двосторонніх відносин, але і його здатності правильно оцінювати перспективи, йдучи на зустріч усім побажанням китайського керівництва. Для Сі Цзіньпіна та його оточення було важливо зрозуміти, чи здатний двійник вести самостійну гру, і якщо так, то в якому напрямі він збирається вести країну”, – сказано у повідомленні.
Також наголошується, що дублер відповідав так, щоб максимально показати відданість ідеї “розвороту на Схід” і готовність догоджати китайському керівництву, буквально у всьому. “Така спадкоємність виявилася до душі китайським товаришам і вони за підсумками зустрічі висловили своє задоволення почутим та побаченим”, – резюмував автор.