Коли росіяни захоплювали Крим, нечисленні боєздатні моторизовані частини резерву ЗСУ перед усім захищали підступи до Києва, Харкова та Донецька. А транспортну авіацію з десантом на кримських аеродромах чекало або знищення, або полон
Виконувач обов’язків президента України 2014-го року, екссекретар РНБОУ розвінчав міф про можливість здійснення десантної операції у північному Криму про що розповідає штабний генерал Назаров, котрий або умисно перекручує факти, або не розібрався зі свого київського кабінету у справжньому стані справ, зазначають Патріоти України.
Про те, як розвивалися тоді події, Олександр Турчинов розповів в ефірі програми “Вечір з Миколою Княжицьким”, повідомляє “Еспресо.Захід”. За його словами, масштаби операції, яку планував тодішній Генштаб, і що у результаті вдалося здійснити, якраз демонструють можливості українських військових сил того часу.
“Незважаючи на те, що всі сили ми кинули на Схід і на Північ, я вимагав від Генштабу чимось допомогти залишкам наших військових підрозділів, які перебували в оточенні у Криму. Спланували, що ми можемо кинути десант, який закріпиться на півночі Криму або візьме під контроль один із аеродромів, щоб ми могли створити повітряний коридор. Це б дозволило нам нарощувати сили, як тільки почнеться мобілізація”, – розповів Турчинов.
“У перших числах березня найближчою до Криму була 79-та (Миколаївська-Ред.) бригада. Саме їй доручили сформувати групу, яка прориватиметься через перешийок у Північний Крим, щоб там закріпитися. Але вони могли завести… аж шість бронетранспортерів. Сіли на ці шість бронетранспортерів і поїхали у напрямку перешийка. Ця “потужна” група зі шести бронетранспортерів просувалася до Криму, але до кордону із Кримом змогло доїхати тільки два – чотири бронетранспортери по дорозі зламалися.
А на перешийку нас чекав севастопольський “Беркут”, який першим зрадив Україну. Вони стали першою лінією оборони перешийку, а за ними вже стояли регулярні сили Російської Федерації. Безумовно, командири приймають рішення не атакувати російські війська на двох бронетранспортерах.
Тоді штабом швидко відпрацьовується формат “Давайте, може, літаками перекинемо наших десантників”. Мали можливість виконувати такі задачі два борти (два ІЛи), які могли зі собою забрати приблизно 550 осіб.
Але проблема полягала у тому, що 27-28 (березня. – Ред.) практично всі аеродроми у Криму були захоплені. Надходить інформація, що ми можемо провести десантну операцію на Джанкойському аеродромі, який єдиний ще не захоплений. Для того, щоб це перевірити і перевірити, яка реальна ситуація у північному Криму, десантники посилають старшого офіцера. Тоді він був ще майором (пізніше покаже себе дуже добре під час війни і стане генералом). Він під виглядом таксиста в’їжджає у Крим і проводить розвідку ситуації. І дуже добре, що це було зроблено, тому що він побачив, що на перешийку відбувається концентрація російських військ і вже треба думати про те, як ми будемо захищати Херсонську і Миколаївську область. Бо якщо піде наступ, у нас там жодного захисту немає.
А головне, що з’ясувалося: Джанкойський аеродром повністю оточений російськими військами. Командир військової комендатури аеродрому перейшов на бік росіян і повністю передав під них інфраструктуру. Тобто це була готова пастка – ми могли втратити всіх десантників. Зрозумівши ситуацію, Генштаб, безумовно, не відправив десантників на Джанкойський аеродром, на вірну смерть або у полон”, – поділився спогадами колишній виконувач обов’язків президента України.
“Оці всі розповіді, що літаки летіли вже над Кримом і хтось дав команду їм розвертатися, все це – порожні балачки людей, які, на жаль, не мають відповідальності перед власною країною”, – резюмував Турчинов.