Рада національної безпеки та оборони на терміново скликаному президентом засіданні вирішила повернути електронне декларування до законодавства.
Про це заявив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк в ефірі каналу “Україна24”, вийшовши на 5 хвилин із засідання РНБО.
“Президент вже це сказав і ці рішення вже ухвалені – ми обов’язково повернемо електронне декларування для всіх чиновників найближчим часом, пакет документів внесуть до Верховної Ради у вигляду ініціативи, яку розробить РНБО”, – повідомив пан Подоляк.
Також він додав, що РНБО вирішує, що робити з Конституційним судом.
“Друге питання – що робити з КС, який зневажає суспільний консенсус ставлення до корупції. Внесуть законопроєкт щодо іншого формату роботи з КС – трансформацію Конституційного суду”, – заявив пан Подоляк.
27 жовтня Конституційний суд скасував низку положень закону про запобігання корупції й фактично паралізував електронне декларування й заблокував роботу Національного агентства протидії корупції.
Рішення викликало хвилю обурення у західних партнерів України, адже система електронного декларування та контролю за доходами і видатками чиновників є основою антикорупційної політики останніх років.
Експерти одразу ж заговорили про можливе припинення співпраці з МВФ та загрози безвізовому режиму з ЄС, адже для цих речей електронне декларування є ключовою умовою.
Вдень 29 жовтня з різкою критикою рішення КС вже виступали Офіс президента та секретар РНБО Олексій Данилов, які заявили про загрозу усій антикорупційній системі країни.
Рішення КС
27 жовтня КС визнав неконституційними повноваження Національного агентства з запобігання корупції як такі, що шкодять незалежності судової гілки влади зі сторони влади виконавчої.
Не погодився з цим рішенням тільки один суддя з нинішніх 15 – Сергій Головатий.
НАЗК більше не може аналізувати декларації та моніторити конфлікт інтересів чиновників. Вже 28 жовтня НАЗК закрило доступ до усіх електронних декларацій.
“Це означає, що державні органи та громадськість більше не мають відкритого цілодобового доступу до електронних декларацій посадовців, а НАЗК припиняє їхню перевірку, зберігання та оприлюднення”, – повідомили згодом у агентстві.
Окрім того, НАЗК більше не може проводити спецперевірку кандидатів на керівні посади до органів влади.
Це може паралізувати призначення низки чиновників, а також керівників новообраних місцевих рад.
Неконституційною визнали норму про кримінальну відповідальність за неправдиві декларації чи свідому відмову подавати дані про свої статки.
Стаття про неправдиве декларування, яку КС визнав неконституційною, передбачала штраф (до 3,1 млн грн), заборону займати певні посади чи ув’язнення до двох років.
Відтепер залишається лише адміністративна відповідальність, а по суті – просто значно менший штраф.
Тепер НАБУ має зупинити сотні розслідувань щодо незаконного збагачення, а суди переглянути ухвалені раніше рішення.
Звернення до КС направляли 47 депутатів від ОПЗЖ та групи “За майбутнє”.
Представники партії ОПЗЖ вважають низку положень антикорупційного законодавства неконституційною і такою, що порушує права людини.
Окрім того, у цій політичній силі наполягають, що антикорупційне законодавство є інструментом тиску Заходу на Україну.
ОПЗЖ має гарні стосунки з керівництвом Росії, а її лідер Віктор Медведчук є частим гостем Володимира Путіна.
Критика заходу і безвіз
Рішення КС викликало критику західних партнерів України.
Створення НАЗК та системи електронного декларування було ключовим у стратегії антикорупційної політики після 2014 року.
Разом зі створенням незалежного Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури це були вагомі умови отримання західних кредитів, а також виконання умов для надання безвізового режиму з ЄС.
Протягом останніх років неодноразово виникали загрози незалежності цих органів і партнери чітко вказували на неприпустимість таких дій.
Посли країн Великої Сімки висловили занепокоєння з приводу можливого скасування антикорупційної реформи, що “відбулась після Революції Гідності”.
“Україна не повинна повертатись у минуле”, – йдеться у заяві.
У ЗМІ оприлюднили лист посла України в ЄС Микола Точицький до віцепрем’єрки з євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної про те, що рішення КС може призвести до зупинки дії безвізового режиму.
Натомість кореспондент “Радіо Свобода” в Брюсселі Рікард Йозвяк, джерела якого раніше точно описували майбутні рішення ЄС, назвав можливе позбавлення безвізу “передчасною спекуляцією”.
“Це “ядерний варіант” і навряд чи ЄС одразу його застосує. Більш імовірне відкладення мікрофінансової допомоги ЄС Україні”, – повідомив журналіст.