Після зачистки села , пересуваємося від хати до хати , заглядаємо всюди , де тільки встигаємо , в одному з підвалів – дід . Виводимо його .
– Зброя є ? Нема .
– Точно ?
– Ну , кулемет є .
– Показуйте . Біля хати , на дерев’яній лаві лежить танковий кулемет , знятий з руцкого танку . Ствол кривий і поплавлений , до бою він вже непридатний .
– Дідо нащо вам кулемет ? Нащо ви цого приперли ? Він жеш поламаний . Та просто . На металолом здам . Блять , вам в могилу через пару днів , спину б поберегли , він жеш тяжкий .
Ще що маєте!? .
– Та так , по мелочі .
– Показуй .
Дід веде в сарай . Там , в стогу сiна : снаряди й РПГ , декілька Ф – 1 , РГД штук п’ять , патрони , два поплавлених автомати , напевно , теж з горявого танку спиздив .
– Нафігаааааа це все вааам ??? Та просто всі таскали , а мені шо , я теж таскав , ну , забирайте , якщо вам треба .
– Більше ніц нема ?
– Та нема , хлопці , все віддаю ж . Звісно ж , забрали . Пройшов місяць , йду через село , зустрічаю його підбуханого . – Здоров , діду . Здоров . Вам автомат треба ?
Люди ви хароші , можу подаріть за пачку цигарок . ( Ідем до нього в хату , дістає з – під ліжка трофейний , новенький АК – 12 та декілька РГД )
Господи , що з нашими людоньками не так ?