Єдиний природній супутник Землі все ще мало вивчений і зберігає чимало таємниць. Зокрема, дуже довго залишалося загадкою, що глибоко всередині цієї планети. Раніше припускалось, що Місяць може бути порожнім або там ховаються “порожнечі”, що сформувалися природним чином.
Однак нарешті групі науковців під керівництвом астронома Артура Бріо з Французького національного центру наукових досліджень у Франції вдалося знайти правильну відповідь. Свою фундаментальну наукову працю вони опублікували в науковому журналі Nature. Про це повідомляє Science Alert.
Як пояснили дослідники, зондування внутрішнього складу об’єктів у Сонячній системі найефективніше здійснюється за допомогою сейсмічних даних. Те, як акустичні хвилі, створені під час землетрусів, проходять і відбиваються від матеріалу всередині планети чи місяця, може допомогти вченим створити детальну карту внутрішньої частини об’єкта.
У команди Бріо були місячні сейсмічні дані, зібрані місією “Аполлон”, але вони мали достатньо низьку роздільну здатність. Тому ще були зібрані дані космічних місій і експериментів з лазерним визначенням відстані, щоб скласти профіль різних характеристик Місяця, а саме:
- ступінь його деформації через гравітаційну взаємодію із Землею;
- зміну його відстані від Землі;
- його щільність.
Потім вони провели моделювання з різними типами керна (проба речовини, що являє собою циліндричний стовпчик, відбирається при бурінні з метою подальшого вивчення. — Ред.), щоб знайти той, який найбільше відповідає даним спостережень. Завдяки цьому і вдалося дізнатися, що ж “ховається” всередині нашого супутника.
За словами вчених, дослідження показало, що внутрішнє ядро Місяця насправді є твердою кулею зі щільністю, схожою на щільність заліза, — близько 7822 кг на куб. м.
За заявою дослідників, місячне ядро дуже схоже на земне — із зовнішнім шаром рідини та твердим внутрішнім ядром. Згідно з їх моделюванням, зовнішнє ядро має радіус приблизно 362 км (225 миль), а внутрішнє ядро має радіус приблизно 258 км (160 миль). Це приблизно 15 відсотків від усього радіуса Місяця.
“Наші результати ставлять під сумнів еволюцію магнітного поля Місяця завдяки його демонстрації існування внутрішнього ядра та підтверджують глобальний переворот мантії. Сценарій, який дає суттєве уявлення про хронологію бомбардування Місяця в перший мільярд років Сонячної системи”, — написали дослідники у своїй праці.
Вчені зробили кілька цікавих знахідок. По-перше, моделі, які найбільше нагадують те, що ми знаємо про Місяць, описують активне перекидання глибоко всередині місячної мантії. Це означає, що більш щільний матеріал всередині Місяця падає до центру, а менш щільний матеріал підіймається вгору.
До речі, ця діяльність давно пропонувалася як спосіб пояснити присутність певних елементів у вулканічних регіонах Місяця.
Як відкриття допоможе науці в майбутньому
Ми знаємо, що незабаром після свого формування Місяць мав потужне магнітне поле, яке почало слабшати приблизно 3,2 мільярда років тому. Таке магнітне поле створюється рухом і конвекцією в ядрі, тому те, з чого складається місячне ядро, глибоко стосується того, як і чому магнітне поле зникло.
Дослідники сподіваються, що їх робота допоможе вирішити тривалу дискусію про те, тверде чи розплавлене внутрішнє серце Місяця, і призведе до більш точного розуміння історії нашого супутника — і, відповідно, історії Сонячної системи. Звичайно, науковці продовжать вивчати супутник Землі, щоб відкрити всі його таємниці.